Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
- особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
- прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК відповідно до ст. 36 1 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
- особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
- прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК відповідно до ст. 36 1 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.