Державна податкова інспекція надала Методичні рекомендації щодо
роз’яснення вимог, які ставляться до платника податків під
час проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої
реєстрації Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим,
областях, м. Києві та Севастополі.
ДЕРЖАВНА
ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Методичні
рекомендації
Щодо роз’яснення вимог, які ставляться до платника податків під
час проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої
реєстрації Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим,
областях, м. Києві та Севастополі
Державна податкова адміністрація України для
усунення неоднозначного трактування положення п.181.1 ст. 181 Податкового
кодексу України (далі - Кодекс ) органами ДПА усіх рівнів, а також, зважаючи на
численні звернення, які надходять від громадян внаслідок недостатнього
законодавчого врегулювання вимог, які ставляться до платника податків під час
проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої
реєстрації та з метою формування єдиної практики підтвердження вимог п. 181.1
ст. 181 Кодексу під час проведення процедури обов’язкової реєстрації особи як
платника ПДВ, надає методичні рекомендації для врахування при здійсненні таких
процедур, а також підготовки податкових консультацій платникам податків.
Вимоги щодо
обов’язкової реєстрації особи, як платника податку на додану вартість,
регулюється ст. 181 розділу V Кодексу. Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розділу V
Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість
підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання
товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому
числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована
(сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно
перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість). (Див. Лист
ДПА від 14.02.2011 р. N 4021/7/16-1417).
Тобто, в
обов’язковому порядку платником податку на додану вартість має право зареєструватися
тільки особа (у т. ч. і новостворена, окрім особи, яка є платником єдиного
податку), якій протягом останніх 12 календарних місяців від здійснення операцій
з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V
Кодексу була нарахована (сплачена) сума, що перевищує 300 тис. грн. (без
урахування податку на додану вартість).
Для
підтвердження виконання вимог п. 181.1 ст. 181 Кодексу, у строки, передбачені
п.183.2 ст. 183 Кодексу, особа, яка реєструється платником ПДВ в обов’язковому
порядку разом із реєстраційною заявою подає до органів державної податкової
служби за своїм місцезнаходженням виписку про стан та динаміку рахунку,
завірену підписом і печаткою банку, у якому особою відкрито рахунок, на який
нарахована (сплачена) сума, що перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку
на додану вартість) відповідно до вимог п. 181.1 ст. 181 Кодексу.
Відсутність в особи, яка реєструється платником ПДВ в
обов’язковому порядку, виписки про стан та динаміку рахунку, завіреної підписом
і печаткою банку, що підтверджує нарахування (сплату) на рахунок цієї особи
суми, що перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)
має наслідком відмову в реєстрації такої особи платником податку на додану
вартість, автоматично ставлячи під сумнів виконання вимог ст. 181 Кодексу.
Відповідно,
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане особі без
наявності в такої особи загальної суми від здійснення операцій з постачання
товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому
числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахованої
(сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, що сукупно
перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) є підставою
для анулювання такій особі Свідоцтва платника ПДВ, оскільки суперечить вимогам
ст.181 Кодексу.
Крім того, з метою недопущення тенденції
неправильного виконання вимог п. 181.1. ст. 181 Кодексу, шляхом віднесення
коштів, отриманих на підставі передоплати за товари/послуги з подальшим
поверненням здійсненої передоплати, до коштів, отриманих особою від здійснення
операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з
розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної
комп'ютерної мережі, нарахованих (сплачених) такій особі протягом останніх 12
календарних місяців в сумі, що перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку
на додану вартість), що дає особі право на обов’язкову реєстрацію платником ПДВ,
ДПА України вважає за доцільне роз’яснити наступне:
Відповідно
до вимог п. 181.1 ст. 181 Кодексу, особа підлягає реєстрації платником ПДВ в
обов’язковому порядку тільки у випадку отримання особою протягом останніх 12
календарних місяців коштів в сумі, що перевищує 300 тис. грн. (без урахування
податку на додану вартість) від здійснення операцій з постачання
товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу.
Згідно з п.
14.1.191. ст. 14 Кодексу, постачання товарів - будь-яка передача права на
розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування
такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з п.
14.1.185 ст. 14 Кодексу, постачання послуг - будь-яка операція, що не є
постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права
інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших
майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також
надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження
певної діяльності
Таким чином,
для формування законної підстави обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ
відповідно до вимог п.181.1 ст. 181 Кодексу, під операціями з постачанням
товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу,
маються на увазі тільки операції, проведення яких має наслідком передачу особі
права на розпоряджання такими товарами як власника, у тому числі продаж, обмін
чи дарування такого товару, а також передачу права на об'єкти права
інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи та надання послуг, що
споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Оскільки,
отримання особою передоплати за товари/послуги з подальшим поверненням такої
передоплати не має наслідком переходу права на розпоряджання такими товарами як
власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, переходу права
на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи і не
може споживатися в процесі вчинення певної дії або провадження певної
діяльності внаслідок подальшого припинення правовідносин, що виникли на
підставі передоплати – дана операція не може вважатися операцією з постачання
товарів/послуг, а отже, не дає особі права на реєстрацію платником ПДВ в
обов’язковому порядку відповідно до вимог п. 181.1 ст. 181 Кодексу.
У зв’язку з
змінами, внесеними до ст. 182 Податкового Кодексу України Законом N 3609-VI від
07.07.2011 року, на численні звернення громадян для однозначного трактування
положень цього Кодексу, ДПА України роз’яснює наступне:
Відповідно
до абзацу 2 п. 182.1 ст. 182 Кодексу, платником ПДВ в добровільному порядку
може зареєструватися особа, статутний капітал або балансова вартість активів
(основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000
гривень та яка не є платником податку відповідно до п.181.1 ст. 181 цього
Кодексу, незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та
обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.
Формування
статутного капіталу юридичної особи - основний майновий обов’язок учасників
підприємницьких товариств, виконання якого зумовлює набуття учасниками
корпоративних прав. Оскільки формування статутного капіталу юридичної особи
свідчить про мінімальну вартість чистих активів товариства, що є економічною
передумовою майнової участі юридичної особи в цивільному обігу та гарантією
інтересів його кредиторів, то реєстрація особи платником ПДВ в добровільному
порядку відповідно до абзацу 2 п. 182.1 ст. 182 цього Кодексу, можлива лише за
умови повної сплати статутного капіталу у розмірі, що перевищує 300 000 гривень
до моменту добровільної реєстрації платником ПДВ.
Внесення
грошей до статутного капіталу юридичної особи, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону
України «Про господарські товариства» підтверджується документами, виданими
банківською установою. Тобто, єдиним документом, який підтверджує повну сплату
грошового внеску, що дозволяє такій особі зареєструватися платником ПДВ в
добровільному порядку є виписка з банку, завірена підписом і печаткою банку.
У випадку
формування статутного капіталу не грошима, а майном, добровільна реєстрація
особи платником ПДВ відповідно до абзацу 2 п. 182.1 ст. 182 цього Кодексу
можлива тільки після повної передачі внесеного майна на баланс підприємства у
розмірі, що перевищує 300 000 гривень за наявності акта приймання – передачі
такого майна.
Крім того,
під час здійснення добровільної реєстрації особи платником ПДВ, необхідно
враховувати наступне:
Оподаткування
доходів, одержуваних громадянами, регулюється Розділом IV «Податок на доходи
фізичних осіб» цього Кодексу, відповідно до якого, до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний
прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами,
деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери,
формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 і 165.1.40
пункту 165.1 ст. 165 цього Кодексу.
Відповідно
до п.14.1. 81 ст. 14 Кодексу, інвестиції - господарські операції, які
передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних
прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з
включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду
юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів.
Згідно зі ст.
12 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576 "Про господарські
товариства» товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками
і учасниками у власність. Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу
України, кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, якій він
передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни
застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Інвестування
фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на
праві власності рухомого майна (майна, відмінного від нерухомого (в т.ч.
обладнання) є з її боку відчуженням такого майна.
Оподаткування
інвестиційного прибутку здійснюється відповідно до п. 170.2. ст. 170 ПКУ.
Операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу
юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права
вважається придбанням інвестиційного активу, а отже, підприємство, яке в обмін
на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі
корпоративні права, виступає в даному випадку є податковим агентом щодо
вартості такого майна, тобто зобов’язане нараховувати, утримувати та сплачувати
податок, передбачений розділом IV цього Кодексу до бюджету від імені та за
рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий
облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести
відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та
розділом IV цього Кодексу.
Заступник Голови Комісії
з проведення реорганізації
ДПА України, заступник
Голови ДПА України
О. М. Любченко
Немає коментарів:
Дописати коментар