Датою підпису акту перший календарний день місяця, наступного за тим, щодо якого складено акт

Апеляційний господарський суд вирішив, якщо акти приймання виконаних робіт підписані без зазначення дати, то є підстави вважати датою підпису акту перший календарний день місяця, наступного за тим, щодо якого складено акт (Постанова Апеляційного господарського суду від 23.05.2011 № 55/403).

_____________________________________________________________________________________

 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р. N 55/403

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л. М.

суддів: Гольцової Л. А., Рябухи В. І.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 - представник, дов. [...];

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 - представник, дов. [...];

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сакура" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі N 55/403 (суддя Ягічева Н. І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сакура" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "НовоБуд" про стягнення 498 535,63 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "НовоБуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сакура" про стягнення 665 271,00 грн.

На підставі ст. ст. 77, 99 ГПК України 18.04.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.05.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі N 55/403 первісний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні нарахування у розмірі 99 618,51 грн., 3 % річних у розмірі 22 987,61 грн., державне мито у розмірі 1 226,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58,04 грн., в решті позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків у розмірі 295 199,80 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 951,99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,72 грн., в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що наявність заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за виконані роботи, згідно з договором підряду від 26.06.2009 N 26/06, підтверджується матеріалами справи, при цьому наявність збитків, спричинених позивачу за зустрічним позовом неправомірними винними діями відповідача, їх сума, також підтверджена матеріалами справи, то, враховуючи звернення 15.11.2010 відповідача за первісним позовом до позивача із заявою N 338/1 про зарахування зустрічних грошових вимог на суму 370 071,20 грн., вбачається припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (грошових вимог) на суму 370 071,20 грн., тому позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу за договором підряду задоволенню не підлягають; в свою чергу, зустрічні вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 665 271,92 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 295 200,72 грн.; інфляційні втрати та 3 % річних підлягають стягненню лише за період з моменту прострочення платежу і по дату погашення боргу (припинення зобов'язання щодо сплати боргу).

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі N 55/403 змінити у частині відмови у стягненні з відповідача за первісним позовом інфляційних нарахувань в розмірі 3 607,46 грн., та 3 % річних в сумі 2 250,00 грн.; зарахування зустрічних позовних вимог на суму 370 071,20 грн.; стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом збитків у розмірі 295 199,80 грн., державного мита у розмірі 2 951,99 грн. та 104,72 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки збитки повинні бути доведені тільки експертним шляхом.

Скаржник посилається на те, що обстеження об'єкту та складання відповідного акту від 09.10.2008 було проведено без участі та повідомлення відповідача за зустрічним позовом; висновки ТОВ "Хенкель Баутехнік (Україна)", складені за результатами обстеження, не є висновками організації, до якої звернулись обидві сторони спірних правовідносин, або висновками експертної установи, якій судовим чи іншим компетентним органом доручено проведення експертного дослідження, отже не є доказом у розумінні статей 32, 34 ГПК України.

Крім того, зазначені у висновку недоліки не відповідають роботам, проведеним ТОВ "Мід-Сервіс", а їх ціна значно перевищує суму збитків, яку позивач за зустрічним позовом вказував раніше - в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 у справі N 40/480 - 226 072,98 грн.

Скаржник стверджує, що оскільки збитки у розмірі 665 271,92 грн. є сумою, не доведеною, то її сплата позивачем за зустрічним позовом не є підставою для зарахування відповідно до ст. 601 ЦК України, чи стягнення коштів з відповідача за зустрічним позовом.

Крім того, скаржник стверджує про неотримання листа від 15.11.2010 N 338/1 про зарахування та висловлює сумнів щодо направлення цього листа.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що станом на 29.09.2008 позивач за первісним позовом не виконав значну частку робіт за договором підряду N 26/06, крім того, припустився чисельних недоліків та технологічних порушень при виконанні робіт за договором підряду N 26/06, згідно з актом обстеження об'єкту від 09.10.2008; на положення ст. 22, ч. 3 ст. 853, ч. 1 ст. 858 ЦК України, п. 15.1 договору підряду N 26/06.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 370 071,20 грн. основного боргу, 23 291,78 грн. 3 % річних, 98 102,33 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат, керуючись ст. 173 ГК України, ст. ст. 526, 610, 625 ЦК України.

21.01.2011 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог та їх уточнення, у порядку ст. 22 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2008 між сторонами укладено договір підряду N 26/06, згідно з п. 2.1 якого відповідач, за договором генеральний підрядник, доручає, а позивач, за договором субпідрядник, зобов'язується своїми, з використанням власних матеріалів, виконати роботи по оздобленню фасаду по системі CERESIT, що передбачені проектною документацією та цим договором; здати роботи у обумовлені строки відповідачу, забезпечити ліквідацію недоробок і дефектів, що виникли з вини позивача і виявлені в ході приймання робіт та у гарантійні строки експлуатації, а відповідач зобов'язався надати позивачу безперешкодний доступ до будівельного майданчику, необхідну проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 5.1 договору N 26/06 орієнтовна вартість робіт по договору в цілому визначається договірною ціною (додаток N 1 до договору) та складається з вартості окремих видів робіт, їх обсягів.

Відповідно до п. 1 протоколу погодження твердої договірної ціни від 26.06.2008, що є додатком N 1 до договору N 26/06, вартість робіт по оздобленню фасаду по системі CERESIT будинку за адресою: вул. Білоруська,3 м. Київ, згідно з договором, складає 3 171 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 20 %.

Додатковою угодою N 2 від 01.07.2008 до договору N 26/06 сторонами погоджено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується своїми силами, з використанням матеріалів відповідача, виконати додаткові роботи по влаштуванню цегляної кладки, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи; також сторонами погоджено вартість цих робіт.

В п. п. 7.1, 7.2 договору N 26/06 сторонами погоджено умови про те, що оплата за роботи по цьому договору здійснюється відповідачем відповідно до фактично виконаних робіт; акт прийому-передачі фактично виконаних робіт та довідку по формі КБ-3 позивач підписує і передає відповідачу для перевірки у термін не пізніше 28-го числа звітного місяця, останній протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання приймає належним чином виконані роботи, підписує і передає позивачу належним чином оформлені вищезазначені акти або надає свої письмові заперечення.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт типова форма N КБ-2в, складених на виконання договору N 26/06, - N N 1, 1 - 11 за липень 2008 р.; N N 12 - 17 за серпень 2008 р.; N N 18 - 23 за вересень 2008 р.; N N 24 - 28 за жовтень 2008 р., позивачем виконано та передано відповідачу, а останнім одержано робіт на загальну суму вартості - 2 097 208,00 грн.

Зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток, без заперечень.

Виконання згаданих підрядних робіт також підтверджується наявними у справі довідками про вартість виконаних підрядних робіт типова форма N КБ-3.

В п. 7.3 договору N 26/06 сторони передбачили, що оплата фактично виконаних робіт здійснюється щомісячно, на підставі підписаного відповідачем акту прийому-передачі фактично виконаних робіт, у строк 10 робочих днів з дати підписання сторонами акту, на умовах, викладених у цьому договорі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем оплачені виконані позивачем підрядні роботи на суму 1 727 136,80 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала суму 370 071,20 грн.

Відповідач не заперечує проти факту сплати ним зазначеної суми та щодо строків здійснення платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок ціни позову, доданий позивачем до заяви позивача від 02.02.2011 про збільшення позовних вимог, апеляційна інстанція, частково із ним не погоджується, виходячи із того, що оскільки акти приймання виконаних робіт підписані без зазначення дати, докази дати складання актів у матеріалах справи відсутні, то є підстави вважати датою підпису акту перший календарний день місяця, наступного за тим, щодо якого складено акт, та із врахуванням умови пункту 7.3 договору підряду N 26/06, про те, що прострочка сплати починається через 10 робочих днів, з дати підписання сторонами акту, а не календарних, то правомірно нарахованими позивачем є інфляційні втрати - у розмірі 100 728,73 грн. та 3 % річних - у розмірі 25 020,62 грн.

На підставі ст. 60 ГПК України відповідач подав до позивача зустрічний позов, у якому просив стягнути грошові кошти у розмірі 665 271,00 грн. та судові витрати, керуючись ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 610, ст. 611, ч. 1 ст. 852, ст. 883 ЦК України.

У позовній заяві від 22.12.2010 позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним на оздоблення фасаду житлового будинку по вул. Білоруській, 3 було додатково витрачено 665 271,92 грн., що визначається як витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з актом обстеження об'єкту 09.10.2008 багатоповерхового житлового будинку по вул. Білоруській, 3 м. Києва, облаштування системи утеплення, проведеного інженером по навчанню Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)", при обстеженні виконання, стану та дотримання технології робіт відповідача за зустрічним позовом по облаштуванню системи закріпленої теплоізоляції фасаду, виявлені порушення технології, зазначені у цьому акті.

Вказаний акт обстеження підписано посадовими особами ТОВ з II "Хенкель Баутехнік (Україна)" та представником позивача за зустрічним позовом.

21.11.2008 між позивачем за зустрічним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю "МіД-Сервіс" укладено договір N 130/11, згідно з п. 2.1 якого позивач за зустрічним позовом, за договором генеральний підрядник, доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "МіД-Сервіс", за договором субпідрядник, зобов'язується своїми, з використанням власних матеріалів, виконати роботи, що передбачені проектною документацією та цим договором, здати роботи у обумовлені строки, забезпечити ліквідацію недоробок і дефектів, що виникли з його вини та у гарантійні строки експлуатації.

Згідно з п. 6.1 договору підряду N 130/11, субпідрядник зобов'язався виконати роботи, передбачені цим договором і додатками до нього, у терміни, згідно із графіком виконання робіт (додаток N 2 до договору), але не пізніше 04.05.2009.

Відповідно до п. 7.1 договору підряду N 130/11 оплата за роботи по цьому договору здійснюється генеральним підрядником відповідно до фактично виконаних робіт.

Сторонами договору N 130/11 погоджено графік виконання робіт по утепленню будівельних конструкцій будинку за адресою: вул. Білоруська, 3 в Шевченківському районі м. Києва, що є додатком до договору підряду N 130/11.

Із найменування переліку робіт, зазначеному у вказаному графіку, не вбачається наявності робіт, пов'язаних із усуненням недоліків раніше виконаних робіт.

Також не вбачається виконання робіт по усуненню недоліків зі змісту інших додатків до договору підряду N 130/11, наявних у матеріалах справи.

Згідно із актами приймання виконаних підрядних робіт типова форма N КБ-2в, відповідно до договору підряду N 130/11, за лютий 2009 р. - N N 1 - 6, за червень 2009 р. N N 8 - 22, 24 - 36, за серпень 2009 р. N N 37 - 42, субпідрядник виконав та передав, а генеральний підрядник прийняв робіт на загальну суму 824 427,19 грн.

За платіжними дорученнями у 2008 р. - N 698 від 27.11., N 733 від 09.12., N 749 від 12.12. та у 2009 р. - N 93 від 07.04., N 171 від 20.05., N 172 від 21.05., N N 199, 200 від 28.05., N 220 від 10.06., 292 від 12.06., N 295 від 18.06., N 235 від 23.06., N N 246, 255 від 07.07., N 402 від 03.08., N 347 від 08.10., N 362 від 23.10., N 399 від 27.11., позивачем за зустрічним позовом перераховано субпідряднику за підрядним договором N 130/11, всього коштів на загальну суму 665 271,92 грн.

У графі: "Призначення платежу" зазначених платіжних доручень вказано: за будівельні роботи згідно з договором N 130/11, або без зазначення номеру договору, за фарбу, за фарбуючий пігмент, за роботи по утепленню буд. конструкцій, за роботи по монтажу віконних відливів.

Зі змісту, зазначеного у вказаних платіжних дорученнях, призначення платежу, не вбачається того, що кошти були перераховані за усунення недоліків робіт, виконаних згідно з договором N 26/06.

Позивачем за зустрічним позовом було повідомлено відповідачу у листі від 25.11.2008 N 902 про те, що у виконаних роботах відповідно до договору N 26/06, виявлені недоліки, які неможливо було виявити при прийнятті робіт, у зв'язку з чим позивач склав акт виявлених недоліків із зазначенням переліку, обсягу недоробок та дефектів, строків їх усунення та направляє на підпис, загальна вартість неналежно виконаних робіт становить 226 072,98 грн.

Відповідач за зустрічним позовом у листі від 12.12.2008 N 38 повідомив, зокрема, що не згоден із актом, складеним без присутності його представника, та не відмовляється від своїх зобов'язань щодо усунення недоліків, якщо такі мали місце, при умові складання дефектного акту в присутності представників сторін договору та представника ТОВ з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)", як контролюючого органу за технологією.

Позивачем за первісним позовом направлено відповідачу лист від 15.11.2010 за N 338/1 про зарахування на підставі ст. 601 ЦК України суми 665 271,92 грн., додатково витраченої на оздоблення фасаду житлового будинку по вул. Білоруській, 3, що визначається як витрати, зроблені для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України та суми 370 071,20 грн., що становить різницю між підписаними актами частини виконаних робіт і сплаченими коштами та що внаслідок зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог залишок заборгованості відповідача за зустрічним позовом перед позивачем становить 295 200,72 грн.

У заяві від 03.02.2011 позивач за зустрічним позовом просив суд врахувати зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог та стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в розмірі 295 199,80 грн.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника; у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Однак, за відсутності погодження між сторонами за договором підряду N 26/06 факту наявності недоліків виконаної роботи та її причин, відсутній висновок експертизи про наявність недоліків у роботах, виконаних відповідачем за зустрічним позовом згідно з договором підряду N 26/06 та про причини недоліків.

Згідно з ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявний у справі акт обстеження об'єкта 09.10.2008 складений не експертною установою, не містить висновків щодо конкретної кількості недоліків та посилань на конкретні норми нормативної-технічної чи технологічної документації, вимогам яких не відповідають виконані роботи.

Також зі змісту зазначеного акту обстеження не вбачається того, чи перелічені у ньому недоліки є прихованими, а згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України якщо замовник не зробить заяви про відступи від умов договору або інші недоліки у роботі негайно при прийнятті її, то він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, акт обстеження об'єкта 09.10.2008 не має юридичної сили доказу виявлення у роботі, виконаній відповідно до договору N 26/06, недоліків, у тому числі і прихованих та їх причин.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Однак, умови договору підряду N 130/11 та додатків до цього договору, зміст найменування робіт, зазначених в актах приймання виконаних підрядних робіт, зміст призначення платежів, здійснених позивачем за зустрічним позовом, не надають підстав для висновку, що відповідно до цих документів були здійснені та оплачені роботи саме по усуненню недоліків у роботах, виконаних згідно з договором підряду N 26/06.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Матеріалами справи не доведено наявності недоліків у роботі, виконаній відповідачем за зустрічним позовом згідно з договором N 26/06, вини відповідача, факту спричинення позивачу збитків саме через зазначені недоліки, причинно-наслідкового зв'язку між оплатою позивачем за зустрічним позовом виконаних робіт за договором N 130/11 та діями відповідача по виконанню договору N 26/06.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено матеріалами справи наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за збитки у розмірі 665 271,00 грн.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Однак, позивач за зустрічним позовом не підтвердив матеріалами справи N 55/403 правомірність вимоги позивача за зустрічним позовом у листі від 15.11.2010 за N 338/1 до відповідача щодо сплати 665 271,92 грн. збитків.

Отже, підстави для зарахування зустрічної вимоги позивача за зустрічним позовом, відсутні.

У зв'язку з відсутністю підстав для застосування норм ст. 601 ЦК України, зобов'язання відповідача за первісним позовом не припинилось.

Із висновками суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи наявності збитків, спричинених позивачу за зустрічним позовом неправомірними винними діями відповідача, їх суми; припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, апеляційна інстанція не погоджується як із такими, що не грунтуються на матеріалах справи.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до норм законодавства та згідно із матеріалами справи, первісний позов підлягає частковому задоволенню, а підстави для задоволення зустрічного позову - відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі N 55/403 змінити та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

"Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "НовоБуд" (03083, м. Київ, просп. Науки, 61-А; код 32487797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сакура" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; код 32769113) 370 071,20 грн. основного боргу, 25 020,62 грн. 3 % річних, 100 728,73 грн. інфляційних нарахувань, 4 958,21 грн. державного мита, 234,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "НовоБуд" (03083, м. Київ, просп. Науки, 61-А; код 32487797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сакура" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; код 32669113) 3 342,07 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу N 55/403 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Ропій Л. М.

Судді: Гольцова Л. А.

Рябуха В. І.